Коментарі юристів до Законів та законопроектів
Головною тенденцією 2010 року в галузі правового регулювання первинного фінансового моніторингу було розширення підзаконної нормативної бази та впровадження правових механізмів і процедур,спрямованих на реалізацію положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,або фінансуванню тероризму ».Зокрема, в цей період були прийняті нормативні акти, якими встановлено порядок взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрацію ними операцій, що підлягають первинному фінансовому моніторингу,та надання інформації про них Державному комітету фінансового моніторингу України. Крім того, були прийняті положення про порядок проведення первинного фінансового моніторингу нотаріусами, адвокатами та юридичними фірмами, ріелторами, аудиторами та іншими суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Державний контроль за здійсненням первинного фінансового моніторингу цими суб'єктами був розподілений між трьома державними органами: Міністерство юстиції України (нотаріуси, адвокати, юристи),Державний комітет фінансового моніторингу України (ріелтори) і Міністерство фінансів України (аудитори, бухгалтери, торгівці дорогоцінними каменями і металами,організатори казино та азартних ігор).
Прийняття цих нормативних актів привела в дію механізми Закону і створило для нотаріусів масу додаткової обов'язків: проведення ідентифікації клієнта, фінансовий моніторинг операцій (для нотаріусів, в основному, угод купівлі-продажу нерухомості),підготовка інформації та звітів для Держфінмоніторингу і т.д. У практичній площині це проявилося в тому, що нотаріуси зобов'язані вимагати у своїх клієнтів надання додаткових документів. Так, у разі, якщо стороною по угоді, вартість якої становить або перевищує 400 тис.грн, виступає юридична особа, засновником якого є інша юридична особа, то нотаріус зобов'язаний вимагати додаткові документи для встановлення кінцевих власників таких юридичних осіб (в Законі вони визначені як «Контролери»).Це створює додаткові складності для учасників угод, особливо коли стороною зі сторін угоди виступає іноземна юридична особа, документи щодо якого повинні надаватися нотаріусу легалізованими. Однак, як показує практика, ще не всі нотаріуси виконують ці вимоги Закону. Крім того, сам Держфінмоніторинг стоїть на позиції виборчого надання інформації по операціях, оскільки за відсутності напрацьованої методики проведення моніторингу та оцінки операцій нотаріуси досить часто надають інформацію суто за формальною ознакою (вартість операції),що створює непотрібну завантаження для співробітників органів фінмоніторингу.
Бізнес поки що не відчуває будь-яких істотних ускладнень в сфері послуг у зв'язку з прийняттям Закону. Однак це тимчасово, оскільки Закон ще не працює в повній мірі, і не всі суб'єкти первинного фінансового моніторингу виконують його вимоги. Зокрема юристи, бухгалтери і аудитори.
Відповідальність за порушення обов'язків, покладених Законом, передбачена як самим Законом, так і іншими законодавчими актами (Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України та інші). Так, Закон в ст.23 встановлює санкції, які можуть бути застосовані до суб'єктів первинного фінансового моніторингу за порушення вимог Закону. Фінансові санкції включають в себе штрафи, розмір яких, в залежності від виду порушення та виду суб'єкта (фізична або юридична особа), варіюється від 100 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 - 51 000 грн).Крім того, органи державного фінансового моніторингу можуть, у разі повторного порушення вимог Закону суб'єктами первинного моніторингу, анулювати або тимчасово призупиняти дію ліцензій на право здійснення певних видів господарської діяльності,які ними використовуються,а посадовим особам може в таких випадках загрожувати відсторонення від посади.
Для забезпечення проведення первинного фінансового моніторингу в юридичних особах, які є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, призначається відповідальний співробітник. Порядок призначення такого співробітника, а також кваліфікаційні вимоги, залежно від суб'єкта (аудиторська фірма, юридична фірма або ріелтерська компанія) встановлюються відповідно Міністерством фінансів України,Міністерством юстиції України або Державним комітетом фінансового моніторингу України у відповідних положеннях. Особа, яка призначається на посаду відповідального співробітника має володіти державною мовою, володіти бездоганною діловою репутацією,мати вищу освіту та досвід роботи не менше 1 року у відповідній сфері діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу або на керівній посаді в суб'єкт первинного фінансового моніторингу, або у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,отриманих злочинним шляхом. У разі, якщо особа вперше призначається відповідальним співробітником повинно пройти курс довгострокового підвищення кваліфікації у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Досить багато у ЗМІ обговорювалася ситуація щодо включення ріелторів до переліку суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Однак, протиріччя, про яке багато говорилося на самому справі немає. Ріелтерська діяльність має свою специфіку, але відсутність її законодавчого регулювання жодним чином не заважає ріелторам виконувати вимоги Закону.
